Номінативне поле включає одиниці всіх частин мови і має польову структуру.
Ядро номінативного
поля конституюється прямими номінаціями концепту,а периферія – номінаціями окремих когнітивних
ознак концепту, що розкривають його зміст і ставлення до нього в різних комунікативних ситуаціях.
До номінативного поля того чи того концепту входять такі мовні засоби: прямі номінації концепту (ключове слово – репрезентант концепту, яке обирається дослідником як ім’я концепту й, відповідно, імені номінативного поля та його системні синоніми); похідні номінації концепту; одно корінні слова, одиниці різних частин мови; контекстуальні синоніми; оказіональні індивідуально-авторські номінації; стійкі сполучення слів синонімічних ключовому слову; фразеологізовані сполучення, які включають ім’я концепту; паремії (прислів’я, приказки і афоризми); метафоричні номінації; стійкі порівняння з ключовим словом; вільні словосполучення, які номінують ті чи ті ознаки, що характеризують концепт; словникові тлумачення мовних одиниць, які об’єктивують концепт; тематичні тексти (наукові або науковопубліцистичні, який розповідають про зміст концепту); публіцистичні або художні тексти, які розкривають зміст концепту притаманними їм засобами
Ім’ям концепту, у переважній більшості випадків, є слово, а у випадку багатозначності останнього
– один із його лексико-семантичних варіантів. У функції такого обирають найуживанішу номінацію
відображуваної концептом сутності (що можна перевірити за частотним словником), яка, як правило, є
стилістично нейтральною. Якщо ім’я концепту є багатозначним, його дефінітивний аналіз за тлумачними
словниками надає досліднику багатий матеріал для когнітивної інтерпретації. Функцію домінування
концепту також можуть виконувати стійкі і фразеологічні словосполучення
Немає коментарів:
Дописати коментар